- остогидіти
- —————————————————————————————остоги́дітидієслово доконаного видурозм.
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
остогидіти — дить, док., остоги/джувати, ує, недок. розм. До краю обриднути; стати гидким, нестерпним … Український тлумачний словник
знавіснілий — а, е, розм. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до знавісніти. 2) у знач. прикм. Який знавіснів, утратив розум, почуття міри в чому небудь; озвірілий. || Розбурханий, шалений (про стихійні сили і т. ін.). 3) у знач. прикм. Який дуже набрид, остогид … Український тлумачний словник
кілок — лка/, ч. 1) Груба палиця (іноді – жердина), загострена з одного кінця; паля, гострокіл. •• Вби/ти (заби/ти) оси/ковий кіло/к покінчити з чим небудь, остаточно знешкодити щось. Кілко/м стоя/ти (ста/ти) в го/рлі а) застрявати в горлі (про несмачну… … Український тлумачний словник
обісіти — і/ю, і/єш, док., розм. Дуже обриднути; остогидіти … Український тлумачний словник
опротивіти — ію, іє, док., розм. Спротивіти, остогидіти … Український тлумачний словник
остобісіти — ію, ієш, док., фам. До краю обриднути; остогидіти. || безос … Український тлумачний словник
остогидлий — а, е. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до остогидіти. 2) у знач. прикм. Який до краю обрид, став гидким, нестерпним … Український тлумачний словник
остогиднути — ну, неш, док. Те саме, що остогидіти … Український тлумачний словник
осточортіти — і/ю, і/єш, док., зневажл. До краю обриднути; остогидіти … Український тлумачний словник
очервивіти — ію, ієш, док. 1) Стати червивим. 2) кому, перен., розм., рідко. Те саме, що остогидіти … Український тлумачний словник